Вечеріло. Поменшала вже
Цїлоденная спека,
Над горою край неба палав,
Мов пожежа далека.
Наче дощ золотий із небес
Полила́ прохолода;
Починаєть ся рух у шатрах
Кочового народа.
Звільна, плавно ступаючи йдуть
Камяними стежками
Чорноокі Гебрейки бичем
З глиняними збанками —
Із збанками на головах, ген
Під скалу до криницї,
А в руках їх мішки шкіряні,
Щоб доїти ягницї.
