„Навіть що, для ослиць не стає
Будякової паші!
Доведеть ся кудись кочувать
На пасовиська красші.
„Авірон радить край Мадіян,
А Датан іще далї.
А Мойсей? Той замовкне мабуть
По вчорашнїй ухвалї“.
А в тім в таборі гомін і рух,
Біганина і крики;
Із шатрів вибігає народ
І малий і великий.
Що таке? Чи де ворог іде?
Чи впав звір у тенета?
Нї, Мойсей! Глянь, Мойсей вихожа
Із свойого намета.
Хоч лїта його гнуть у каблук
Із турботами в парі,
То в очах його все щось горить,
Мов дві блискавцї в хмарі.
