„Чи не правду говорить Датан:
Старі гнїзда лишили,
А новії здобути нема
Нї охоти нї сили?
„О Єгово, озви ся, скажи:
Я чинив твою волю,
Чи був іграшка власних скорбот
І заслїпленя й болю?
„О Єгово, озви ся! Чи й ти
Здобуваєш дар мови
Лиш у пристрасти нашій, у снах,
У розбурханій крови?“
Та Єгова мовчав, лише чуть
Лиховістнії звуки:
То квилїнє гієни в яру,
То знов шелест гадюки.
