Сторінка:Франко Іван. Панські жарти (Нью-Йорк, 1919).djvu/60

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 60 —

Перемагать покуси вражі
І терпеливо все зносить,
Що Бог нашле за блуди наші.

„А там перед Різдвом святим
Хто чути ме охоту й силу,
Відбуде сповідь, а за тим
Присягу зложить Богу милу.
Так, дїтоньки, отсе ще вам
Два місяцї тяжкої проби.
Перенесїть її так, що би
Готовим, чистим можна нам
Вступити в новий рік. Хто знає,
Що той рік новий приведе?
Тож хто присяги з вас бажає,
Най в новий рік у церкву йде!”

Громада хвилю помовчала,
Потім вклонивши ся сказала:
„Най буде й так! Ми пристаєм!
І ще терпіти мем злу долю,
Але нехай нас ріжуть, колють,
Горілки більше вже не пєм!”

 
X.

Кінчив ся сорок семий рік
Погідно, ясно. Снїг глибокий
Замерз, стояв твердий як тік;
Підгірські річки і потоки