гриби. Батько мав дві спортові пристрасти: любив збирати гриби й ловити риби. До Вулєцького ліса ходили з нами маляр Труш, Драгоманівна тай інші знайомі. Др. Кобринський густо пересипував свої дискусії німецькими рідше латинськими словами, проф. Коцовський спорив дуже темпераментно. Ще й досі пригадую собі дискусію на тему окаючих і акаючих славян. Др. Коцовський чомусь боронив погляду, що Українці первісно були акаючі, перейшли на окання, а акання перейшло на північ.
Ми всі уважно прислухувались до надто довгої дискусії. Більше говорив проф. Коцовський, запалюючись дуже. Коли пішов, Батько казав: „Ось примір дискусії, яка нікого не переконує“.
Батько залюбки одягався у сіру одежу. Майже завжди носив вишивану сорочку. Любив носити нешнуровані черевики з ґумовими боками. На торжественні приняття одягав чорний „шлюсрок“, рідко фрак. По однім ювілею, оглядаючи фрак, сказав невдоволено: „Можна підносити на руках, але не треба роздирати позиченого фрака“.
В їді був Батько над вираз невибагливий. Мати варила просто, але дуже добре. На снідання Батько пив каву з булкою (часто домашньою), на обід були: росіл, вітамінова зупа з додатком кваску, кропиви, грибів, літом й осінню яринні та овочеві зупи, мясо
