Заславський видав для своїх гостей величавий бенкет у своїй катрязі. Столи вигиналися під розкішною посудою зі золота, срібла та фарфору. Перед обідом достойні гості викупалися у срібних ваннах. Ярема, що в поході любив простоту а гидився розкішу, сказав до своїх товаришів:
»В таборі більше золота й срібла чим олова!«
Страва та їжа була так вибаглива, що вчений Остроріг прирівнював пир до забав Люкулля[1]. Один із прибічників, щоб підлизатися, заявив у бесіді, що Заславський самими тільки медами та цукровими львами, цвітами та деревами куди перевищив римських імператорів. Музики не вгавали ні на хвилину.
»Ми зібралися мов на весілля« — замітив у ясну хвилину Заславський.
Грубезний Тишкевич, щоб догодити Яремі, якого не покидав, гукнув і собі:
»Та проти таких гультіпаків як козаки і куль тратити шкода, ми вітрами розженемо їх по полю,як тільки скаже нам ватажок!«
Одначе Ярема не був хоробрий на словах, тільки на ділах і така самопевність була йому вельми немила, бо засліплювала й робила необережним. Він знав що
- ↑ Люкуль — Римлянин, знаний з того, що справляв надзвичайно вибагливі пири.
