З табора сипнули за попередніми нові польські корогви й загатили греблю. Козаки під звуки сурм ударили на них як сніговія, стоптали, загнали в багна і потопили. Два полки зайшли зі заду і Поляки орали землю списами і устеляли болото прапорами. Оба польські полки згинули до ноги. Козаки збили ворогів одним замахом. Недобитки вносили в польський табор жах і нелад.
Коли Кривоніс почув гук гармат не витримав і напав Поляків від сторони Константинова. Щоби не допустити до розгрому табору виступив проти нього Ярема з усіма своїми силами. Але й це не спасло табору…
У вечері гетьмани зібралися на раду. Найрозумнійший радив тікати, бо місце через болота і яри непридатне до бою. Всі погодилися на цьому, щоби команду здати Вишневецькому а самим тікати. Вечором ні Заславського ні нікого з воєводів не було в таборі. Конецьпольський стрінув по дорозі якогось селянина, взяв у нього шапку й одежу, переодягнувся й так утік. Заславський покинув усі свої скарби. — В ночі з 22 на 23 вересня грянула по таборі вістка, що воєводи повтікали: все величезне військо опановане жахом кинулося на втеки, як стадо овець перед
