«Коли я вмер — забув, не знаю…
Олександр Олесь
1925
| Не вказано джерела цього літературного твору чи документу.
Будь ласка, подивіться на сторінку обговорення документу, можливо, там вказано якісь деталі щодо верифікації. Під «джерелом» мається на увазі місце, де інші користувачі можуть знайти копію цієї роботи. В ідеалі це мала б бути сканована копія оригіналу, завантажена на Вікісховище і вичитана. Якщо ні, вкажіть URL; якщо він недоступний, будь ласка, поясніть на сторінці обговорення. |
Коли я вмер — забув, не знаю…
Я в чорній прірві забуття…
О краю мій, коханий краю,
Коли ж це стратив я життя?!
І скільки вже минуло років,
Як мертвий я лежу в труні,
Лежу, не чуючи пророків
І не палаючи в огні?..
І сниться сон мені: неначе
Десь на холодній чужині
Якийсь вигнанець гірко плаче
І заздрить мертвому мені.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Чехії.
- Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року.
- Термін дії авторських прав на цей твір у Чехії закінчився до 1 січня 2015 року, оскільки авторське право у Чехії закінчується 70 років після смерті автора.
- Автор помер у 1944 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 75 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.
|
