єдваб

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
єдваб

Єдва́б, ба и бу, м. Родъ шелковой матеріи. Ладна баба без єдваба. Ном. № 7516. Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає. Шевч. 368.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924