єретик (слово)

єретик

Єрети́к, ка́, м. Еретикъ. Констанський єретик великий. Шевч. 239. Клене олимпських, єретик. Котл. Ен.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Єретик — той, хто вірує не так, як вчать попи найдужчої віри в краю або в державі.

Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів / склав В. Доманіцький. Київ: Товариство «Просвіта», 1906

Єрети́к, ка́, м. Еретик. Констанський єретик великий. Шевч. 239. Клене олимпських, єретик. Котл. Ен.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Єрети́к, ка́, м. Еретик. Констанський єретик великий. Шевч. 239. Клене олімпських єретик. Котл. Ен.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937