ІДСВУ/3/Документи/23

◀ № 22. IX–X ст. – Легендарні повідомлення про данину слов’янських племен хозарам з Повісті минулих літ, які вказують на тривалу пам’ять про існування розверстаних податків на території України у складі Хозарського каганату, на відміну від гуртової данини, яку збирали там варяги у IX–X ст.

Історія державної служби в Україні. Т. 3. Документи і матеріали. V ст. до н. е. № 23. Поч. Х ст. Хорезм. – З енциклопедії мусульманського географа Абу Алі Агмеда Ібн Омара Ібн Руста Аль-Алак ан-нафіса про іудейську релігію верхівки Хозарського каганату, двоїсту систему верховного правління, будову столиці та комплектування війська хозар (1000)

№ 24. X ст. Арабський халіфат. – З праці Аль-Масалік аль Мамалік мусульманського географа Абу-Ісгака Ібрагіма Ібн Мугаммада аль-Істахрі про ритуальне удушення, що практикувалося під час виборів хозарського кагана і було покликане символічно формалізувати взаємні обов’язки володаря та його підданців ▶

Київ: Ніка-Центр, 2009

№ 23

Поч. X ст. Хорезм. – З енциклопедії мусульманського географа Абу Алі Агмеда Ібн Омара Ібн Руста Аль-Алак ан-нафіса про іудейську релігію верхівки Хозарського каганату, двоїсту систему верховного правління, будову столиці та комплектування війська хозар

Їхній володар зветься іша; їхній верховний правитель є хазар каган, але останній є господарем лише по імені, справжня влада належить іші, тому що він займається справами правління і командування військом, займає таку позицію, що йому нема перед ким звітувати, хто би був вищий за нього. Їхній верховний вождь сповідує іудейську віру, як і іша, воєнні командири та знатні люди, які є з ними, решта ж хозар сповідує релігію подібну до тієї, що мають турки. Їхня столиця – Саригшин. Посередині неї є інше місто, що називається Габ Н-л-'(Хамліх). Узимку місцеве населення мешкає у цих двох містах, з настанням весни, однак вони виходять з них на степ, де залишаються до настання зими […]. Їхній володар, іша, обложив податком заможних і багатих (мусульман), аби вони виставляли вершників у кількості, співрозмірній з їхніми статками або успішністю їхніх занять. Вони щороку воюють проти печенігів. Сам іша завідує даниною, яку він одержує, і іде на війну з власним військом. Царське військо складається з десяти тисяч вершників, як тих, хто служить постійно, так і тих, хто був виставлений заможними в рахунок підданства.

Хвольсон Д. Известия о хозарах, буртасах, болгарах, мадьярах, славянах и руссах Абу-Али Ахмеда бен Омар ибн Даста. – СПб., 1869. – С. 15–18. Переклад з арабської мови.