ІМіС УРСР/Луганська область/Перевальський район

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область (1968
Перевальський район
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Перевальський район створений у 1939 році (колишні назви — Алчевський, Ворошиловський, Комунарський). В сучасних межах утворений 8 грудня 1966 року. Розташований у південнозахідній частині області, на півночі межує з Слав'яносербським, на заході — з Лисичанським, на південному сході — з Антрацитовським, на сході — з Лутугінським районами Луганської області, на південному заході — з Шахтарським, на заході — з Артемівським районом Донецької області.

Площа району — 823,4 кв. км. Населення — 133,9 тис. чоловік, у т. ч. міського — 125,2 тис. чоловік, сільського — 8,7 тис. чоловік. Густота населення — 162,9 чоловік на 1 кв. кілометр.

На території району розташовано 40 населених пунктів, об'єднаних 3 міськими, 8 селищними та 4 сільськими Радами.

Крім того, в межах району розташовані міста обласного підпорядкування — Комунарськ, Кадіївка, Брянка. Всього в межах району проживає 570,2 тис. чоловік; середня густота населення становить 468 чоловік на 1 кв. кілометр.

Через територію району проходять залізничні лінії Яма — Лиха, Дебальцеве — Міллерове, Дебальцеве — Попасна. Крім того, до шахт прокладені під'їздні шляхи.

В районі розвинена сітка автомобільних шляхів. Найзначніші з них — Луганськ — Донецьк, Харків — Ростов, Комунарськ — Кадіївка. Всі населені пункти зв'язані між собою шляхами місцевого значення. Район повністю електріфіковано.

Надра району багаті кам’яним вугіллям. Його запаси становлять 10 проц. вугільних багатств області. Крім вугілля енергетичного є і коксівне. Відомий район також будівельними матеріалами. Так, вапняки Боронського, Бугаївського та Комунарського родовищ використовуються як флюсова добавка в металургійному виробництві.

Бугаївські пісчаники застосовуються в будівництві, а троїцькі — для виготовлення точильних кругів та брусів.

Особливо розвинута промисловість району. Основна її галузь — видобування вугілля; його провадять 14 вугільних підприємств, об’єднаних у трест «Комунарськ-вугілля». Трест дає 8,8 проц. вугілля, що його добувають в усій області. Добовий видобуток вугілля становить 21 тис. тонн, що на 20 проц. більше ніж у 1958 році. Найбільшими вугільними підприємствами є шахти «Никанор» (м. Зоринськ), середньодобовий видобуток якої становить 2400 тонн та № 10 ім. Артема (м. Артемівськ) з середньодобовим видобутком — 2600 тонн.

В районі розташований Бугаївський завод будівельних матеріалів, потужністю 1500 куб. метрів щебеню та 300 куб. метрів каменю щодобово. Розгорнуто будівництво Комісарівського заводу торгового обладнання.

На промислових підприємствах району працює понад 30 тис. чоловік. Валова продукція всіх підприємств у 1967 році становила 71,5 млн. карбованців. Серед робітників промисловості багато знатних людей. В їх числі сім Героїв Соціалістичної Праці: М. С. Архангельський, І. Т. Денисов, Ф. А. Лисицин, Й. Д. Акименко, П. Д. Риндін, С. І. Воротников, М. І. Балинець.

Новаторам вугільного виробництва — І. Ф. Коворотному та Д. М. Маломужу присвоєно звання заслуженого шахтаря України. Багато гірників нагороджено орденами та медалями, удостоєно значків «Шахтарська слава».

В межах району, в містах обласного підпорядкування, крім вугільної, розвинена металургійна, хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів тощо.

Сільське господарство району спеціалізується на вирощуванні птиці, виробництві яєць, молока, овочів.

За колгоспами та радгоспами закріплено 63,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 31,5 тис. га ріллі, 1,4 тис. га садів і виноградників.

У радгоспах та спеціалізованих господарствах району інтенсивно розвивається тваринництво.

На полях району працюють 243 трактори, 94 різних комбайнів, 130 автомашин. Господарства мають велику кількість іншої сільськогосподарської техніки, що дозволило повністю механізувати оранку, посів, догляд, збирання зернових і технічних культур. Велику роботу проведено по механізації трудомістких процесів у тваринництві. Механічна подача води налагоджена на всіх фермах великої рогатої худоби, 78 проц. поголів’я, у т. ч. все поголів’я корів, забезпечено автопоїлками. 85 проц. тваринницьких ферм обладнано підвісними і наземними дорогами. На фермах діють доїльні агрегати, що дозволило на 60 проц. механізувати доїння корів.

За досягнуті успіхи 47 трудівників сільського господарства району у 1966 році нагороджено орденами та медалями Радянського Союзу.

В районі широко розгорнуто рух за комуністичну працю. Звання ударників комуністичної праці завоювали понад 4 тис. трудящих; звання комуністичних присвоєно 120 бригадам, фермам та дільницям.

Торгове обслуговування району здійснюють відділ робітничого постачання тресту «Комунарськвугілля» та Комунарська райспоживспілка, що мають 336 магазинів та 128 підприємств громадського харчування. Роздрібний товарооборот у 1966 році становив 53,4 млн. крб. Тільки за цей рік населенню було продано 63 легкових автомобілі, 1714 телевізорів, 1657 радіоприймачів, 62 піаніно, 978 холодильників, 2600 пральних машин тощо. В особистому користуванні жителів 1240 легкових автомобілів.

У районі є 45 загальноосвітніх шкіл та 17 шкіл робітничої молоді, в яких на 1967 рік набувало знань 27 220 учнів. Із 1345 учителів району 30 — відмінники народної освіти. У Перевальську діє вечірній гірничий технікум. Всього в районі — 5 міських професійно-технічних та сільськогосподарське училище.

Своє дозвілля трудящі проводять у двох Палацах культури, 34 клубах. До їх послуг ЗО кіноустановок та 55 бібліотек з книжковим фондом 400,4 тис. примірників.

При Палацах культури та клубах діють 260 кружків художньої самодіяльності, в яких бере участь понад 4,5 тис. чоловік. В районі видається газета «Народная трибуна» та 4 багатотиражні газети на шахтах.

Районно відділення товариства «Знання» об’єднує 29 груп, що налічують 500 лекторів. Діють 4 університети культури, університет педагогічних знань, 4 школи атеїзму.

На території району функціонують 13 лікарень, 3 лікарські амбулаторії, 18 фельдшерсько-акушерських пунктів, 30 шахтних здравпунктів, санаторій для хворих туберкульозом. У цих медичних закладах працюють 160 лікарів та 714 чол. середнього медперсоналу.

Велика увага приділяється розвитку спорту. В 4 спортивних товариствах, що об’єднують 63 низових колективи, налічується 25,3 тис. чоловік.

За подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни багато жителів району нагороджено орденами і медалями, восьми уродженцям — О. М. Пікалову, В. Д. Стасюку, О. К. Алгазіну, І. Т. Шапочці, М. П. Радченку, О. В. Дубенку, В. Є. Косинову, М. Ф. Полякову (посмертно) — присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Бригадиру прохідників Комісарівського шахтоуправління тресту «Комунарськвугілля» М. П. Бібко за удосконалення методів праці та організацію швидкісного проходження гірничих виробіток на шахтах Луганської області у 1964 році надано Ленінську премію.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи..