Ілюстрована історія України/Мідь, бронза і зелїзо

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел

5. Мідь, бронза і зелїзо. Я вже згадав, що першим металем, яким стали користувати ся люде була мідь, бо її найлекше з руди витопити. Але чиста мідь дуже мягка і мало здатна на роботу. Люде помітили, що як до неї додати цини (приблизно одну частину цини на девять частей міди), то виходить далеко твердша штука, з якої можна зробити всякий струмент. Така мішанина міди з циною зветь ся бронза[1]. В де-которих сторонах її уживали на всяке знарядє, зброю, струмент дуже довго, з яких тисячу лїт, доки не знали зелїза.

В Европі мідь, а потім бронзу стали уживати більше меньше за дві тисячі лїт до Христа. Тисячу лїт пізнїйше стало входити в уживаннє зелїзо. Золото стало звісне значно ранїйше від зелїза, серебро пізнїйше.

В наші сторони мідь і бронза приходили з полудня, з дунайських країв і з чорноморського побережа; в наших краях не видно, щоб добували мідь на місцї, і тому бронза поширювала ся тільки на морськім побережу, та по більших торговельних дорогах, по Днїпру, а в глухійші краї мало заходила, тим більше що була дорога́. Перше нїж бронза поширила ся у нас на добре, стали приходити вже зелїзні вироби, далеко міцнїйші, а головно що дешевші.

Зелїзна руда у нас єсть на ріжних місцях, витоплювати з неї зелїзо досить легко, тому зелїзо з часом пішло в народнїй ужиток, хоч і не скоро. В сторонах близших до Середземного моря, куди ранїйше стало заходити знаннє металїв і їх обробленнє з полудневих країв, з Вавилону, з Сірії, з Єгипту, давно вже встигли розвинути ся всякі вироби бронзові, а потім зелїзні, а в наших краях все ще головно орудували деревом та камінем. Тільки в сусїдстві великих торгових шляхів знали металї, а далї відти були вони рідкі, зіставали ся предметом роскішним, знаним тільки людям богатим, а нарід дуже довго жив іще в камяній культурі, коли в иньших сторонах камінь уже давно вийшов з житя.

19. Бронзовий серп з галицького Підкарпатя (музей Наук. Тов. ім. Шевченка).

Міркуючи з стилю, себто з форм і фасонів виробів, і з иньших обставин, можна догадувати ся, що в тих часах ранньої металїчної культури, другого і першого тисячолїтя перед Христом, всякі культурні впливи, всякі новини і відомости, нові вироби і нові фасони приходили в наші сторони кількома дорогами. Ішли з полудня, з чорноморського побережа, куди йшли всякі новини з Азії і з Середземного моря, також з передньої Азії, з Туркестану і теперішньої Персії, через чорноморські степи; йшли з дунайських країв — теперішньої Угорщини, та з альпійських країв, де розвинуло ся всяке мистецтво під впливами середземними. Нарештї переймали наші предки дуже богато з заходу, від Нїмцїв: на се добре показують ріжні назви в старій мові нашій, прейняті з мови нїмецької; а Нїмцї переймали то від Римлян і Кельтів — знов таки з впливів cередземних. З тих сторін, ріжними дорогами (особливо по ріках), ширили ся нові вироби і знання в наших сторонах, заходячи помалу в глухійші сторони. А найкраще нам відомо те, що йшло в наші сторони з Чорноморя, з грецьких кольонїй.

20. Бронзові мечі з Галичини (Комарники, пов. Турка, в Карпатах) — цїлий меч, ручки і головки мечів.
  1. ↑ Циною по нашому зветь ся те що, по росийськи олово, а оловом у всїх словянських народів зветь ся те, що по росийськи зветь ся свинець.
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Ілюстрована_історія_України/Мідь,_бронза_і_зелїзо&oldid=44270