Історичні джерела та їх використання/1/Печатка Одеського комітету РСДРП (серпень 1904 — липень 1905 рр.)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історичні джерела та їх використання. Випуск №1
Печатка Одеського комітету РСДРП (серпень 1904 — липень 1905 рр.) (М. Ф. Савицький)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
М. Ф. Савицький
Печатка Одеського комітету РСДРП
(серпень 1904—червень 1905 рр.)

Печатка Одеського комітету РСДРП[1] надійшла до Одеського державного історико-краєзнавчого музею разом з іншими матеріалами, переданими з фондів Одеського археологічного музею. Обставини і час надходження печатки до фондів археологічного музею невідомі.

Завданням цієї замітки є встановлення автентичності печатки, її призначення, а також часу належності комітету. Для цього були використані друковані партійні документи з відбитками печатки[2] та свідчення учасників революційного руху в Одесі. При вивченні технічних даних печатки проводились консультації з спеціалістом-гравером.

Необхідною передумовою успішного вирішення поставленого перед дослідниками завдання є ознайомлення з історією Одеського комітету РСДРП, зокрема з його видавничою діяльністю. В межах даної статті можливо подати лише коротку характеристику діяльності Одеського комітету РСДРП періоду 1900— 1905 рр.

Одеський комітет РСДРП був створений в 1900 р. З самого початку існування комітету в ньому відбувалася гостра боротьба між послідовними пролетарськими революціонерами і опортуністами—«економістами», а після II з'їзду РСДРП — між більшовиками й меншовиками. В Одеській партійній організації протягом 1902—1905 рр. працювали видатні партійні діячі: Д. І. Ульянов, В. В. Воровський, Р. С. Землячка, І. X. Лалаянц, С. I. Гусев. З квітня 1903 р. по червень 1905 р. Одеський комітет РСДРП очолював К. О. Левицький, обов'язки секретаря комітету в першій половині 1905 р. виконувала Л. М. Кніпович.

В. І. Ленін приділяв велику увагу Одеському комітету. В своїх численних листах, а також в листах Н. К. Крупської, написаних за його дорученням керівникам Одеської партійної організації, В. І. Ленін давав настанови в справі проведення заходів по зміцненню Одеського комітету, дбав про перемогу в ньому марксистської лінії, постійно вказував на необхідність посилення зв'язків з робітничими масами і розгортання активних політичних дій робітничого класу Одеси.

Одеський комітет РСДРП провадив велику роботу, організуючи робітників на боротьбу проти самодержавства, підвищуючи їх політичну свідомість. Разом з тим комітет послідовно викривав розкольницьку опортуністичну тактику меншовиків, вів боротьбу за скликання III з'їзду партії. Як один з найавторитетніших і найвпливовіших загонів партії, Одеський комітет РСДРП обирає в серпні 1904 р. В. І. Леніна своїм делегатом на конгрес Інтернаціоналу в Амстердамі, а 20 березня 1905 р.— делегатом на III з'їзд партії. З початком революції в січні 1905 р. Одеський комітет РСДРП посилює агітаційну роботу, розповсюджуючи велику кількість листівок, в яких закликає робітників до повалення самодержавства, до боротьби за перемогу в буржуазно-демократичній революції.

Значна кількість розповсюджуваної в Одесі літератури прибувала з-за кордону (праці В. І. Леніна, газети «Искра», «Вперед», «Пролетарий», листівки ЦК та ін.). Разом з тим Одеський комітет видавав листівки у власних друкарнях, випускаючи щомісяця кілька листівок, тиражем 1—8 тис. примірників кожна.

Для випуску власних видань та передруку видань ЦК Одеський комітет РСДРП організовував підпільні друкарні. Незважаючи на часті провали друкарень, комітет з невтомною енегією продовжував видання нелегальної літератури. Так, 30 квітня поліція виявила і ліквідувала дві підпільні друкарні Одеського комітету РСДРП[3], а вже в травні цього ж року відновлена підпільна друкарня комітету видає брошуру «Доповідь про II черговий з'їзд і стан справ в партії» та ряд листівок[4].

Для складання, друкування, збереження і розповсюдження підпільної літературах комітет створював спеціальний апарат працівників, так звану «технічну групу», якою керував один з членів комітету. На примірниках листівок, газет та інших видань, які розповсюджувалися серед робітничих мас, «технічною групою» ставився відбиток печатки, який вказував на належність даного видання Одеському комітету РСДРП.
 
Історичні джерела та їх використання. Вип. 1. №.01. 1964.jpg
Листівка з відбитком печатки Одеського комітету РСДРП. Травень 1905 р.
 
Щоб запобігти провалу всієї організації, печатка зберігалася у осіб, які не були зв'язані із зашифрованою документацією комітету. В зв'язку з провалами окремих осіб і груп, які займалися розповсюдженням літератури, до рук поліції попадали і печатки. Такі печатки поліція знищувала. Тому підпільні організації виготовляли нові печатки.

Загальним для таких печаток Одеського комітету РСДРП є овальна форма відбитка, написання «ОДЕССК. КОМИТ. РОСС. СОЦ. ДЕМ. РАБОЧ. ПАРТ.», розміщене по окружності, а також зображення в центрі двох з'єднаних в потиску рук. Матеріал, з якого виготовлялися печатки, та розмір їх були різноманітні, а відбитки кожної з них мали свої особливості.

Історичні джерела та їх використання. Вип. 1. №.02. 1964.png

Відбиток печатки Одеського
комітету РСДРП.

  

Досліджувана печатка характеризується такими технічними даними: печатка для фарби, рельєфна, бронзова. Складається з двох частин: «тіло печатки» — еліптичний циліндр з зображеннями на площині нижньої основи та «хвостовик» — зрізана піраміда (вершина зламана) з квадратною основою. Вага печатки — 166,2 г. Розміри тіла печатки: а) еліптичний циліндр: великий діаметр основи — 55 мм, малий діаметр — 40 мм, висота — 10 мм; б) зрізана піраміда: висота — 40 мм, основа — 10✕10 мм.

Зображення на відбитку печатки — а) текст: «ОДЕССК. КОМИТ. РОСС. СОЦ. ДЕМ. РАБОЧ. ПАРТ.» Текст міститься між двома кантами — зовнішнім і внутрішнім — у формі еліпса. Перші два слова тексту розміщені у верхній частині, останні — у нижній. Шрифт літер — «блок»; б) емблема: дві руки, з'єднані в потиску, розміщені вздовж великого діаметра в середині еліпса, утвореного внутрішнім кантом. На емблемі рука, простягнута з правого боку, покриває руку, простягнуту з лівого боку, що дає зображення потиску лівих рук. Зображення руки, простягнутої з правого боку, має чотири пальці, включаючи великий. На руці, простягнутій з лівого боку, зображена манжета, а на руці, простягнутій з правого боку, — дві манжети. Манжети заштриховані. Розміри відбитків — зовнішній кант (діаметр) 39✕54 мм, внутрішній кант (діаметр) 19✕33 мм; висота літер — 6 мм, ширина літер — 2 і 3 мм; довжина емблеми — 27 мм, ширина емблеми: максимальна — 6 мм, мінімальна — 3 мм.

Для встановлення автентичності досліджуваної печатки і визначення часу належності її Одеському комітету РСДРП було проведено вивчення друкованих (друкарським способом і на склографі) партійних документів (листівок та газет), які мають відбитки печаток Одеського комітету РСДРП і зберігаються в Державному музеї революції СРСР, в Одеському обласному державному архіві і в Одеському державному історико-краєзнавчому музеї[5].

  
Історичні джерела та їх використання. Вип. 1. №.03. 1964.jpg

Печатка Одеського комітету РСДРП.
Зовнішній вигляд.

Найбільш повний і чіткий відбиток печатки є на примірнику газети «Пролетарий» (№ 4, 17 (3) червня 1905 р.). Відбиток розміщений у верхньому лівому кутку першої сторінки газети. Якщо звірити відбиток печатки на газеті з відбитком досліджуваної печатки, можна встановити їх загальну схожість і збіг характерних особливостей в деталях. Найменування організації на обох відбитках проведено однаково скороченими і розміщеними словами: «ОДЕССК. КОМИТ. РОСС. СОЦ. ДЕМ. РАБОЧ. ПАРТ.»; шрифт літер в обох випадках — «блок»; розміри зовнішнього і внутрішнього кантів, літер та емблем на відбитках однакові.

Збігаються такі характерні риси і особливості обох відбитків. На емблемі — наявність чотирьох пальців руки, простягнутої з правого боку, і розміщення цих пальців; подвійна манжета на цій руці; наявність пальця на руці, «простягнутій з лівого боку, і його вигин; напрям штрихів на манжетах; зображення в цілому потиску лівих рук. Більш короткий інтервал між нижніми частинами літер «Д» і «Е» в слові «ОДЕССК.» в порівнянні з інтервалами між останніми літерами; форма крапки після слова «ОДЕССК.» — вертикальна рисочка довжиною 1 мм — довша і більш тонка, ніж інші крапки напису; наявність і розміщення розриву внутрішньої правої риси в літері «М» слова «ДЕМ.». Наявність і розміщення розриву у зовнішньому канті, розміром 1 мм, під літерою «Д» в слові «ДЕМ.», ближче до правої сторони літери, і розриву у внутрішньому канті, розміром 0,5 мм, над літерою «С» у слові «СОЦ.».

Повний збіг розмірів, характерних рис і особливостей відбитків досліджуваної печатки і відбитка печатки на газеті «Пролетарий» (№ 4, 17 (3) червня 1905 р.) дає підставу зробити висновок, що дана печатка є справжньою печаткою Одеського комітету РСДРП.

Крайні дати залучених для дослідження документів вказують на достовірно визначений період застосування даної печатки Одеським комітетом РСДРП: серпень—вересень 1904 р. — червень 1905 р. Однак, виходячи з того, що цей період є лише частиною часу фактичного існування печатки, можна здогадно розширити рамки часу належності печатки комітету. Рання крайня дата існування печатки може бути віднесена до травня 1904 р., на тій підставі, що ще в березні 1904 р. Одеський комітет РСДРП користувався іншою печаткою, відбиток якої є на примірнику газети «Искра» (№ 62, 15 березня 1904 р.)[6]. Заміна цієї печатки досліджуваною могла відбутися в зв'язку з арештами ряду поширювачів підпільної літератури комітету, які відбулися наприкінці березня 1904 р., та ліквідацією поліцією наприкінці квітня двох підпільних друкарень Одеського комітету РСДРП. Цілком вірогідно, що під час цих масових провалів була захоплена й печатка. В такому разі досліджувана печатка могла бути виготовлена замість захопленої не раніше травня 1904 р.

Пізня крайня дата застосування досліджуваної печатки Одеським комітетом РСДРП може бути віднесена до листопада 1905 р. Підставою для цього служить свідчення учасника революційного руху в Одесі М. В. Земблюхтера, згідно з якою Одеський комітет РСДРП користувався даною печаткою до утворення Об'єднаного Одеського комітету РСДРП (листопад 1905 р.), після чого була виготовлена нова печатка — печатка об'єднаного комітету[7]. Підтвердження і уточнення гаданих крайніх дат належності даної печатки Одеському комітету РСДРП можливе лише після знаходження документів цього часу з відбитками печатки.

Твердження М. В. Земблюхтера про припинення користування печаткою, яка існувала до створення Об'єднаного комітету, в зв'язку з заміною її іншою, дозволяє висловити догадку про причини збереження печатки: на відміну від інших печаток комітету, які втрачалися внаслідок захоплення і знищення їх поліцією, дана печатка збереглася тому, що вона була замінена іншою і, мабуть, зберігалася у членів партії, як підпільна реліквія, до повалення царизму.

Таким чином, печатка з написом: «ОДЕССК. КОМИТ. РОСС. СОЦ. ДЕМ. РАБОЧ. ПАРТ.», яка зберігається в Одеському державному історико-краєзнавчому музеї, є справжньою печаткою Одеського комітету РСДРП. Відбитки печатки ставилися на партійних документах, які розповсюджувалися серед робітничих мас, з метою вказання на партійну належність цих документів. Час вживання цієї печатки встановлений документально: серпень—вересень 1904 р. — червень 1905 р. Визначений здогадно — травень 1904 р. — листопад 1905 р.


М. Ф. Савицкий
 
Печать Одесского комитета РСДРП
 
Резюме

На основании изучения печатных партийных документов Одесского комитета РСДРП с отпечатками печати и свидетельств участников революционного движения автор доказывает, что печать, которая сохраняется в Одесском государственном историко-краеведческом музее, принадлежала Одесскому комитету РСДРП, который ею пользовался с августа 1904 г. по июнь 1905 г. Отпечатки печати ставились на партийных документах, которые распространялись среди рабочих.

——————

  1. Фонди Одеського державного історико-краєзнавчого музею (ОДІКМ), інв. № 15926.
  2. Одеський облдержархів, фонд листівок
  3. ЦДІА УРСР В м. Києві, ф. 385, спр. 1148, арк. 3.
  4. «Революция 1905—1907 гг. на Украине. Сборник документов и материалов в двух томах», т. I, К., 1955, стор. 717.
  5. Одеський облдержархів, ф. листівок, 3а, інв. № 110, 117, 185, 214; Одеський державний історико-краєзнавчий музей, негатив, інв. № 827. Оригінал листівки зберігається в Державному музеї революції СРСР.
  6. Одеський облдержархів, фонд листівок, 3а, № 204.
  7. М. В. Земблюхтер, Про печатку Одеського комітету РСДРП, фонд ОДІКМ інв. № 2001-Д-217.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.