Історичні піснї українського народа/Коли Турки воювали

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історичні піснї українського народа (1908 під ред. Мирослава Січинського
Татарські напади
Коли Турки воювали
Цей текст написаний желехівкою. • Існують інші версії цієї роботи: Коли Турки воювали
Видання: Львів: 1908.

Коли Турки воювали,
Білу челядь забирали;
І в нашої попадоньки
Взяли вони три дївоньки.

Одну взяли попри конї,
Попри конї на ременї;
Другу взяли попри возї,
Попри возї на мотузї;
Третю взяли в чорні мажі…
Що ї взяли попри конї,
Попри конї на ременї,
Тота плаче: „Ой, Боже мій!
Косо моя жовтенькая!
Не мати тя розчісує,
Візник бичем розтріпує!“
Що ї взяли попри возї,
Попри возї на мотузї,
Тота кричить:
„Ой, Боже мій! Ніжки мої,
Ніяки мої біленькії!
Не мати вас умиває,
Пісок пальцї розїдає,
Кровця пучки заливає!“
Що ї взяли в чорні мажі,
Тота плаче, тота кричить:
„Ой, Боже мій! Очка мої,
Очка мої чорненькії!
Тільки краю проходили,
А білий сьвіт не видїли! “

Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах.


  • Робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1926 року.
  • Цей твір захищений авторським правом в Австрії до 1 січня 2050 року, оскільки авторське право в Австрії закінчується 70 років після смерті автора.