Історичні піснї українського народа/Розлили ся круті бережечки

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історичні піснї українського народа (1908 під ред. Мирослава Січинського
Перші повстаня
Розлили ся круті бережечки
Цей текст написаний желехівкою. • Існують інші версії цієї роботи: Розлилися круті бережечки
Видання: Львів: 1908.

Розлили ся круті бережечки,
Гей, гей, по роздолї,
Пожурились славні козаченьки у неволї.
Гей, ви хлопцї ви добрі молодцї, не журіть ся,
Посїдлайте конї воронії, — садовіть ся.
Та поїдем у чистеє поле, у Варшаву,
Та наберем червоної китайки, та на славу!
Гей, щоб наша червона китайка не злиняла,
Та щоб наша козацькая слава не пропала,
Гей, щоб наша червона китайка червонїла,
А щоб наша козацькая слава не змарнїла!
Гей, у лузї червона калина похилила ся,
Чогось наша славна Україна зажурила ся…
А миж тую червону калину піднїмемо,
А миж нашу славну Україну.
Гей, гей, розвеселимо!