І туди гаряче, і сюди боляче

Матеріал з Вікіджерел
І туди гаряче, і сюди боляче

Жив собі в одному місті багатий купець. Та такий жаднющий, такий загребущий — все йому було мало. І було в того купця прислуги чимало. Трудяться ото слуги на нього від зорі до зорі, не розгинаючи спини, а купцеві все-таки здається, що за день вони зробили мало.

Об'явив купець по місту, що дає сто талярів тому, хто візьметься подовжити день.

Почув про це один селянин, пішов до купця:

— Кажуть, що ви, паночку, шукаєте такого чоловіка, який подовжить день. Хочу запитати вас, чи правда. Бо тепер тих брехунів розвелося стільки, що кинь палицю — в брехуна потрапиш...

— А ти можеш подовжити день? — питає купець.

— Бігме, що можу! — й оком не моргнув селянин.— Оце недавно я одному дідичу таку машину змайстрував, що сама його годує, поїть, роздягає, ще й казочки на сон розповідає-Радіє купець, аж руки потирає:

— Гаразд, як зробиш і таку машину, що подовжить день,— сто талярів твої.

— Добре, спробую,— дав згоду селянин,— тільки цю машину самому панові доведеться крутити.

— Що ж,— купець почухався за вухом,— як треба, то треба. Аби тільки день зробився довшим...

Селянин узявся за роботу. Зробив три великі дерев'яні колеса, прикріпив на осі, приробив крила, мов до вітряка, корбу приладнав — машина готова! — Тепер, паночку, крутіть, — і селянин показав на корбу.— Увечері я прийду за грішми.

Радий чи не радий, взявся купець за ручку. Колеса завертілися, зашуміли, загули. Крутить годину-дві, аж геть заморився. Ох, і важка робота! А тут ні зупинитися, ні перепочити, бо день умить скоротиться знову! У поті чола трудиться купець та все на сонце поглядає. А воно не дуже поспішає сідати на спочинок.

Коли це приходить отой селянин, що змайстрував машину.

— Ну, паночку, як? — питає й посміхається.

— Що ж, гроші твої... День таки довший став... Та чи не можна, чоловіче, аби крутив хтось інший? Я б ще грошей не пожалів...

— Чому не можна, паночку...— каже селянин.— Але тоді день більшим не буде. Купець махнув рукою:

— І туди гаряче, і сюди боляче. Нехай день залишається таким, як був досі!

Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).