абшит
| абшит |
|
|
Абши́т, ту, м. Отставка. Абшит дістав. Фр. Пр. 1.
Абшито́ваний, а, е. Отставной, уволенный. Він уже від того абшитований. Фр. Пр. 1.
Абшитува́ти, ту́ю, єш, гл. Давать отставку, увольнять.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Абши́т, ту, м. Отставка. Абшит дістав. Фр. Пр. 1.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Абши́т, ту, м. Отставка. Абшит дістав. Фр. Пр. 1.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937