Автокефалія/Засади автокефалії/Передмова

Матеріал з Вікіджерел

Питання автокефалії ще й досі не має літератури, що се питання вичерпувала б, чи, принаймні, належно освітлювала. Такий стан дослідів щодо сеї ділянки церковного життя не лише неоправданий, але й навіть не досить зрозумілий. Ся тема, заглиблюючи увагу дослідника до самих засад церковного устрою, викликає перш за все інтерес теоретично-науковий, як одна з основних проблем церковного права взагалі і в першій мірі — права православної церкви. Питання автокефалії, в природі своїй — питання церковної конституції, має також і поважне значіння практичне, особливо в нинішніх умовах життя православної церкви. Од того чи иншого устрою церковного в значній мірі залежить взаємовідношення між церквою з одного боку та державою й суспільністю — з другого, а се знову визначає ролю церкви, як чинника громадського, в життю кожного даного народу. Всі сі обставини й спонукали нас докласти своїх скромних сил до освітлення справи, яка, зокрема, має таке кардинальне, а в нинішній момент — навіть гостре значіння в життю українськоі церкви.

Перша частина сеї праці — про засади автокефалії — друкувалася в мові польській (у виданні T-wa dla Badań Europy Wschodniej i Bliskiego Wschodu), подаємо її з деякими змінами. Як конкретний висновок із сеї частини, додаємо тепер, у засадничих рисах, проєкт нормального статуту автокефальної церкви. Проєкт сей опрацьовано на основі як перед тим зазначених, у першій частині, засад теоретичних, так і того практичного досвіду, який подає життя церкви од початку її існування до нинішнього моменту, коли з посиленим напруженням продовжується, на правних засадах православної церкви, процес пристосовання церковного устрою до обставин загального її церковного життя в нових державних орґанізмах. В третій частині нашої праці і подаємо історичний розвій автокефальної засади — од початкових автокефальних комірок церковних до тих форм устрою, в які втілилася автокефальна засада в нинішніх автокефальних церквах.

З причин характеру технічного третя частина нашої праці друкується окремим томом (XXX-ий том „Праць Українського Наукового Інституту“).

Автор.