Автолік перший

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Автолік перший (1915
Евріпід, переклад — Іван Франко
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Від незліченних бід бідує Греція,
Та гіршої біди немає від атлетів,
Бо ті не вчаться ані чесно жити,
Ані розумно вітчині служити.

Бо і котрий же смертний чоловік,
Раб свого горла й черева невільник,
Потрафить більш добра придбать, як батько
Міг працею рук своїх заробити?

Ті ж ані бідності зносить не вміють,
Ні в щасті знають, як себе вести,

Бо, добрих обичаїв не навчені,
Добра не знають ані зла мети.

Тому як випаде лиха пригода,
Ні до чого ума не вміють приложить,
Ні для сім’ї користь із них, ні для народа.
Ніякій справі не зуміють послужить.

Вродливі, статні, як до літ доходять,
Вони в щасливі та празничні дни,
Мов маків цвіт, по площах пишно ходять,
Окраса й радощі своєї вітчиии.

Коли ж їх прикра старість опанує,
ГІообпада волосся золоте,
Вони обдерті ходять, їх гніте
Біда й ніхто вже їх не чтить, не пошанує.

Ми, греки, звичай маємо преславний,
Що в празники збираєм від усюд
Атлетів, штукарів і пир їм славно явний
Устроюєм, чтимо й годуєм той ледачий люд.

Хто десять силачів на ігрищі зборов,
В бігу хто перегнав прудкими всіх ногами,
Хто диском угору найвище запоров
І щелепів найбільш розбив міцними кулаками,

Й вінець одержав за таке геройське діло,
Чи в своїх був заслужений, чи ні,
Враз з іншими — валив на бенкет гордо й сміло,
Хоч користі з того не було вітчині.

Бо чи ж ті силачі потрафлять з ворогами
Своїми дисками теж воювать?
Або замість щитів чи зможуть кулаками
Наїзників із вітчини прогнать?

То ж справедливо буде надавати
Вінець із листя як найвищу нагороду
Лиш мудрим, правим, що в потребі дати
Змогли підмогу та совіт народу.

Но лиш такий, що своїх горожан
Найрозумніше вміє кермувати,
Муж поміркований і правий, що талан
Має зло зупинить, а добрий піддержати.

Хто вміє єдністю народ увесь натхнуть,
Розвіяти всі коромоли й зради,
Той тільки варт направду буть
Красою й світочем всеї Еллади.

Уривок з трагедії «Автолік перший» у Афінеєвих «Дейпнософістах», ст. 413. Взірцем та основою сього прегарного монолога послужила елегія Ксенофана Колофонця, якої текст помістив Афіней зараз же за Евріпідовим а якої переклад подаю під іменем Ксенофана.

Переклад і увагу написано д 27 червня 1915 р.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні в усьому світі оскільки вона була оприлюднена до 1 січня 1923 року і автор помер більш ніж сто років тому.