амбар
амбар
|
|
Амба́р, ру и Амба́рь, ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. I. 106.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Амба́р, ру и амба́рь, ря, м. Амбар, отдельно от жилого помещения стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. I. 106.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Амба́р, ру, м. Амбар, отдельно от жилого помещения стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. I. 106.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937