Антологія римської поезії/Горацій/Оди IV, 7

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антологія римської поезії
Горацій, переклад — Микола Зеров
Оди IV, 7. До Торквата

ГОРАЦІЙ.
Оди IV, 7.

 

ЗБІГЛИ струмками сніги… Зазеленіли долини,
 Закучерявився ліс.
В но́вім убранні земля, і ріки, що в повінь греміли,
 В ложе вертаються знов.

Грації й нимфи, одкинувши шати й серпанки прозорі,
 Йдуть у веснянім танку…
Все на землі перемінне — так кажуть нам роки текучі
 Й сутінь померклого дня.

Тільки повіє весною, і літо уже на порозі:
 Літо перейде — і глянь:
Осінь розсипала овочі стиглі; за осінню слідом
 Мертва ступає зіма.

Місяця круг защербиться і знову пливе, повновидий —
 Смертним віднови нема.
В темнім житлі, де владика Еней, де Анк і Гостилій
 Будем ми — порох і тінь.


Хто тобі скаже, докинуть чи ні тобі боги всевишні
 Ще один завтрашній день?…
Тож потішай свою душу! не хочеш, то візьме нащадок
 Спадки незбуті твої.

А як умер ти, і Мінос-суддя проказав урочисто
 Праведний присуд тобі,
Вже не воскреснеш, Торквате! безсила побожність і рід твій,
 І красномовство твоє!

Бо від підземної тьми не звільнила свого Іпполіта
 Навіть Діяна сама,
Навіть могутній Тезей не подужав зірвать з Піритоя
 Вічних Аідових пут.

——————

В темнім житлі, де владика Еней… Мисль поетова така: в темних селищах підземного царства будемо ми всі, без жадних винятків, навіть царі і героі. (Тулл) Гостилій і Аик (Марцій) — легендарні царі Рима.

Не звільнила свого Іпполіта навіть Діяна сама. Іпполіт — царевич Атен, син Тесея, мисливець і женоненавистник, улюбленець богині Діяни.

Мінос — владика Крита, по смерти —суддя в підземному царстві.

Піритой, царь лапітів, вірний товариш царя Атенського (Афинського) Тесея. Сміливий і нестримний, „ненавистник богів“, царь лапітів намовив Тесея зійти до підземного царства і викрасти з царського палацу дружину самого Плутона, богиню Прозерпіну. Друзям не повезло, і обидва вони були прикуті до скелі. Тесея визволив Геракл, вертаючись з Тартара з трьохголовим псом Цербером, а Піритой так прикутий і зостався, бо в Тесея не стало сили розірвати на ньому кайдани.