арештант
арештант
|
|
Арешта́нт, та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Арешта́нт, та, м. Арестант. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Арешта́нт, та, м. Арестант. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28