аршин

Матеріал з Вікіджерел

Арши́н, на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. Васильк. у. 2) Въ Полт. губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. Вас. 145. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин. Н. п.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Арши́н, на, м. 1) Аршин. У нас на спідницю вісім аршин набірається. Васильк. у. 2) В Полт. губ. при измерении земли — погонная сажень по ширине десятины, а в некоторых местностях Миргор. и Хорольск. уу. в десятине считают 20 арши́н, следовательно, аршин = 120 кв. саж. Вас. 145. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятым в солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин. Н. п.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Арши́н, на, м. 1) Аршин. У нас на спідницю вісім аршин набірається. Васильк. у. 2) В Полт. губ. при измерении земли — погонная сажень по ширине десятины, а в некоторых местностях Миргор. и Хорольск. уу. в десятине считают 20 аршин, следовательно аршин = 120 кв. саж. Вас. 145. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятым в солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин. Н. п.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937