А вже років двісті

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про текст
Назва: А вже років двісті
Записано в: Мала Токмачка Оріхівського району
Дата запису: 1987
Записувач:
Записано від: Бережко Хима Іванівна, Маслак Ольга Федорівна, Дядько Катерина Костянтинівна
Жанр: козацька
Опубліковано в:
[[Зображення:|180px]]


А вже років двісті,
Як козак в неволі.
Понад Дніпром ходить,
Викликає долю:
"Гей, гей, вийди, доле, із води!
Визволь мене, серденько, із бідні
Викликає долю:
"Гей, гей, вийди, доле, із води!
Визволь мене, серденько, із бідні"
"Не вийду, козаче,
Не вийду, соколе.
Ой рада б я вийти,
Так сама в неволі,
Гей, гей, у неволі, у ярмі,
Під московським караулом у тюрмі
Так сама в неволі,
Гей, гей, у неволі, у ярмі,
Під московським караулом у тюрмі".
Вже з ратищ козацьких
Серпи поробили,
А шаблюки гострі
На коси побили.
Гей, гей, козаченько молодий!
А де же ж твій кониченько вороний?
На коси побили.
Гей, гей, козаченько молодий!
А де же ж твій кониченько вороний?
Що кінь - то у плузі,
А козак за плугом,
Понад Дніпром ходить
Розмовляє з лугом:
"Гей, гей, козаченько, бери ніж,
Де зустрінеш воріженька, там і ріж!"
Розмовляє з лугом:
"Гей, гей, козаченько, бери ніж,
Де зустрінеш воріженька, там і ріж!"
Ой пане Богдане,
Нерозумний сину!
Занапастив Польшу
Ще й нашу Вкраїну.
Гей, гей, занапастив, зруйнував,
Бо в голові розуму мало мав.
Ще й нашу Вкраїну.
Гей, гей, занапастив, зруйнував,
Бо в голові розуму мало мав.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).