БКАЕ/1/Хведір Вовк
| Бюлетень Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка Частина I Хведір Вовк (Анатолій Носов) |
Кабінет Антропології та Етнології ім. Хв. Вовка ▶ |
|
Примушений покинути в р. 1879 межі України, де почалася була його наукова діяльність, покійний проф. Вовк мало не 30 років провів за кордоном, присвятивши себе студіюванню анатомічної антропології, передісторії та порівняльної етнографії.
Пройшовши школу таких видатних учених, як Брока, Манувріє, Гамі, Мортільє та инші, Хведір Вовк дуже скоро займає почесне місце в західньо-европейській науці і бере в ній широку участь.
Та, не зважаючи на відірваність од України, позбавлений можливости посувати справу антропологічних студій у себе на батьківщині, покійний Хведір Вовк ніколи не покидав студіювання та освітлення сучасної й минулої культури українського народу.
Пильно стежучи за найменшими проявами науково-дослідницької діяльности на Вкраїні, Хведір Вовк стає репрезентантом української науки в тодішньому осередку антропологічних вивчень Західньої Европи — Парижі.
На різних наукових конгресах і по спеціяльних наукових виданнях він постійно подає відомості про наслідки наукової діяльности на Вкраїні та власні наукові розвідки, бере найближчу участь у редагуванні відомого час. „L'Anthropologie“ в Парижі і редагує „Матеріяли до українсько-руської етнології“ у Львові.
З р. 1906 Хведір Вовк дістає змогу перенести свою діяльність до Ленінграду, де закладає новий осередок розвитку антропологічних наук при університеті, створює свою школу учнів, що переймають традиції французької школи антропологів, викладає антропологічні дисципліни по вищих школах і в той-же час провадить величезну роботу що-до організації української частини Етнографічного Відділу Російського Музею, що нею може пишатися не тільки Ленінград, ба й Україна, де, на превеликий жаль, ми не маємо такої установи.
В рр. 1908—16 у співробітництві з учнями своїми він переводить славнозвісні досліди Мізинської палеолітичної стації на Чернігівщині — перші досліди на Вкраїні, як і в межах цілої кол. Росії, що в їх приложено було методи сучасної европейської науки.В р. 1917 Хведір Вовк одержує ступінь доктора географії та етнографії honoris causa Ленінградського Університету, а трохи згодом його обрано на проф. київського університету по катедрі географії та антропології й запрохано взяти участь в організації Української Академії Наук.
З молодим, не дивлячися на поважний вік свій, ентузіязмом та щирими думками закласти, нарешті, осередок для вивчення антропології України в самому центрі її — Київі,— вирушив Хведір Вовк на Вкраїну для наукової праці і вже був близький до здійснення своїх давніх бажань, як несподівано, в дорозі, занедужав і 30 червня р. 1918 помер у Жлобині.
Головну частину свого життя й праці небіжчик присвятив улюбленій справі вивчення українського народу й історії розвитку його культури, назначивши завдання і вказавши шляхи.
Нехай-же це ім'я — Хведір Вовк — на довгі часи стане молодшим поколінням за той стимул, те провідне гасло, що кличе до праці на ниві української науки, розвитку української культури.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|