бабинець

бабинець

Баби́нець, нця, м. Отдѣленіе въ церкви, въ которомъ стоятъ женщины, — обыкновенно первое послѣ входного. Шух. I. 115. В церкві було повнісінько. Въ правім притворі стояли чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. I. 13.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Баби́нець, нця, м. Отделение в церкви, в котором стоят женщины, — обыкновенно первое после входного. Шух. I. 115. В церкві було повнісінько. В правім притворі стояли чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. I. 13.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Баби́нець, нця, м. Отделение в церкви, в котором стоят женщины, — обыкновенно первое после входного. Шух. I. 115. В церкві було повнісінько. В правім притворі стояли чоловіки та парубки, в лівім — діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. I. 13.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937