бабій
| бабій |
|
|
Бабі́й, бія́, м. 1) Любитель женскаго пола, волокита, ловеласъ. 2) Нѣженка, уподобляющійся женщинѣ. Желех. 3) = Бабе́ць. Вх. Пч. II. 19.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Бабі́й, бія́, м. 1) Любитель женского пола, волокита, ловелас. 2) Неженка, уподобляющийся женщине. Желех. 3) = Бабе́ць. Вх. Пч. II. 19.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Бабі́й, бія́, м. 1) Любитель женского пола, волокита, ловелас. 2) Неженка, уподобляющийся женщине. Желех. 3) = Бабе́ць. Вх. Пч. II. 19.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937