Перейти до вмісту

Багряний листопад/Комбат Щорс

Матеріал з Вікіджерел
Багряний листопад
Михайло Дубовик
Комбат Щорс
Київ: Радянський письменник, 1941
КОМБАТ ЩОРС

(Фрагмент)

О. Довженкові


Вісімнадцятий далекий рік.
Сніжок.
Ніч.
На вулицях Чернігова старого
торопко у млі зникає крок,
і проходить небосхилом місяць строго.

Темно. Вбого й тихо в вулицях глухих.
Насторожено затихли перевулки.
В губернаторськім будинку —
гомін, сміх
і гудуть слова й промови п'яні гулко.

П'ють міцне старе вино пани
і, сп'янівши, б'ють себе у груди.

„Клянемось…“ — „Із першим подихом весни…“
„Клянемось…“ — „Більшовиків уже не буде…“

„Клянемось…“ — ще хтось кричить крізь хміль і сон…
В місті ходить темним привидом тривога.
А до міста з степу
входить батальйон
на чолі з своїм комбатом любим, строгим.

І не встигли ще пани з труських долонь
випустить крихкі склянки й гвинтівки взяти,
пролунав на вулиці наказ комбата:
„Батальйо-он! По білій сволочі — огонь!“

.   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .
Рідша над старим Черніговом юга.

Дим розходиться.
На синім сході дніє.
На майдані — труп присипала пурга.
Зірваний погон, і кров густа лисніє.
Над будівлями ж червоний прапор віє.

1939 р.