Багряний листопад/Криве дерево

Багряний листопад
Михайло Дубовик
Криве дерево

Київ: Радянський письменник, 1941

КРИВЕ ДЕРЕВО

У полі дерево криве
додолу хилить віти.
Негода листя з нього рве
і геть жене по світу.

Проходить сонце понад ним,
холодне й непривітне,
і линуть хмари, ніби дим,
та птаство перелітне.

Навколо сніг і мерзлота.
Ні голосу. Ні звуку.
Лиш ліс верхів'ями хита,
мов простягає руки.

„До нас! — здається, він зове, —
„У нашу дружню гущу!“
І чує дерево криве
ту мову віт зовущу.

І дужче хилиться туди,
гіллям землі торкає,
немов загублені сліди
й стежки в снігах шукає.

1936 р.