Багряний листопад/Самотній дуб

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Багряний листопад (1941
Михайло Дубовик
Самотній дуб
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI


Відлюдний дуб схилився край дороги,
горбатий і потворний, як мара.
Потріскалась на нім товста кора,
і в реп'яхах угрузли чорні ноги.

В грізні хвилини бурі і тривоги
стоїть він непорушний, як гора,
з височини навколо позира —
на шлях, долину, ліс і перелоги.

Ні діти, ні пташки не дружать з ним;
під тінь його мандрівець не заверне
і не зігріє від багаття дим

це дерево і горде і мізерне.
Самотній, він в пилу кінчає дні,
бо ліс для щогл росте у гущині.

Гадяч, 1940 р.