Багряний листопад/Пісня

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Багряний листопад
Михайло Дубовик
Пісня
• Для робіт з подібними назвами див. Пісня 1941
ПІСНЯ

Друзі! Знов запахло степом,
чебрецем і кашкою.
Знов весна бринить під небом
жайворонком-пташкою.

Знов осо́кір сипле цвітом
на дорогу вибиту.
Знов ясна блакить над світом,
хмарка — парус нібито.

Знов чекає Мері Джона
із сітями повними.
Хвиля в берег б'є солона,
гомонить із чо́внами.

Доріжками, вовчим слідом,
лісом, між ялицями
із манками ходить Дідель,
розмовляє з птицями.


В кузні молот без умовку
стука, витанцьовує:
там коваль веселий вовку
голос перековує.

А полями, через гору,
через ліс, дубравами
пісня йде легка й прозора,
як весна над травами.

Пісня йде, дзвенить, сміється
з сонцем понад лукою.
Хто почує — осміхнеться,
чоботом пристукає.

Сталіно.