байбара
байбара
|
|
Байбара́, ри́, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екатериносл. Левч. 58.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Байбара́, ри́, ж. Длинный кнут у пастухов. Екатериносл. Левч. 58.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Байбара́, ри́, ж. Длинный кнут у пастухов. Екатериносл. Левч. 58.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937