байдикувати

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
байдикувати

Байдикува́ти, ку́ю, єш, гл. Ничего не дѣлать, баклушничать. АД. I. 152. Він нічого не робив, тільки байдикував. Волын. г. Байдикують собі дома при батьку: звісно, ні косить, ні жать не підуть. Драг. 146.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Байдикува́ти, ку́ю, єш, гл. Ничего не делать, баклушничать. АД. I. 152. Він нічого не робив, тільки байдикував. Волын. г. Байдикують собі дома при батьку; звісно, ні косить, ні жать не підуть. Драг. 146.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28