Байки (Свєнціцький, 1874)/Вченый медвѣдь
| ◀ Брехунъ | Байки Вченый медвѣдь |
Недогода ▶ |
|
Вченый медвѣдь вырвавшись цыганови зъ ланьцуха, почвалавъ прямѣсенько у лѣсъ. А саме тодѣ медведѣ старшину выбирали.
Старшому житя любе: увесь харчь, ще и миска меду додаткомъ.
Нашь медвѣдь и собѣ на старшого.
Его и пытають:
— Чого корыстного вывчивсь у свѣтѣ? По деревахъ лазити, съ псами и зъ людьми бороти ся?..
— Се дѣло мужицке! — каже ученый — такого зовсѣмъ я не вчивъ ся… А ось попробуйте зо мною у танець! „Якъ хлопцѣ у огирки лазять“ „Пяни̂ бабы изъ корчмы выходять!“
И давай выкидувати свои штуки. Медведѣ дивлять ся; во̂дъ нихъ штукареви нѣ хвальбы нѣ дива.
— Се вже усе? — запытують.
— А вамъ хиба и того мало!…
Якъ выхоплять ся медведиска, якъ вхоплять у лабы ломаки, та давай ученого чистити!… трохи ёму духу стало.
— Вывчивъ ся дурниць — домовляють — а съ чого хлѣбъ ѣсти'мешь?… Та ломакою, ломакою. Выбили, да и потягли дальше, мудреця лишивши.
Очунявсь медведище.
— Вража мати! — каже — я и справдѣ зъ голоду тутъ згину… Та назадъ до цыгана, мовь и не бувавъ въ лѣсѣ!… А бѣда усе розуму дурня не навчила: танцюючи, згадує во̂нъ лѣсову пригоду. — Необразовани̂ вони! — каже — темнота! де вже менѣ ученому изъ ними простыми жити.
На того медведя дивись,
У корыстного вчись!