Байки (Свєнціцький, 1874)/Концертъ

Байки
Павло Сво̂й
Концертъ

• Цей текст написаний максимовичівкою‎.
• Інші версії цієї роботи див. Концерт

Львів: Товариство «Просвіта», 1874

Концертъ.

Малпа, оселъ,
Медвѣдь и козелъ

Захтѣли грать концертъ.
Инструменто̂въ до̂стали
И ноты придбали,
Сѣли, давай грать!
Рѣжуть, грають — ско̂лько змога —
Нѣ до людей, нѣ до Бога —
Ладу нема въ то̂мъ!..
„Що за лихо! Мы зле сѣли…
Сядьмо такъ.“ — Мѣсця змѣнили
А концерту все нема.
Довго вони мѣркували,
То ставали то сѣдали,
Инструменты по̂дправляли,
Якъ слѣдъ ноты оглядали,
А заграть — нѣразъ!
Тутъ имъ стрѣвъ ся чоловѣкъ,
Що проживъ вже довгій вѣкъ
(Старый се бувъ дѣдъ.)
Той и каже! „Хоть сѣдайте,
Хоть всѣ струны поврывайте,
Не зможете грать.
Адже мати васъ учила:
Пильнуй кождый свого дѣла.“