Байки (Свєнціцький, 1874)/Мале мышеня

by Павло Сво̂й

◀ Концертъ

Байки Павло Сво̂й Мале мышеня

Заяць и черепаха ▶

• Цей текст написаний максимовичівкою‎.

Львів: Товариство «Просвіта», 1874

Мале мышеня.

Зъ норы, у перше, выйшло въ свѣтъ;
Гляне: тихеньке, гарненьке сидить

Щось; а друге — страшне та крылате,
Червоне на лицѣ, пѣрясте й лабате.
 Мыша злякалось,
 У нору сховалось,
 И каже до мати:
 „Мабуть той крылатый
 Ворогъ нашь страшный?
 А сей гарненькій
 Та на видъ смирненькій
 Чи не другъ се мо̂й?“

 „Ой не такъ, мо̂й сыну!
 Добру когутину
 Ворогомъ взываєшь,
 Про кота не дбаєшь,
 А се, сыну, ко̂тъ!
 Хоть тихо сидить,
 Не вѣрь єму сыну,
 Не лякай ся когута,
 Красше: бережись кота!“

 

---