балабонити

балабонити

Балабо́нити, ню, ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Балабо́нити, ню, ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28