Баляди про війну і відбудову/Порт радянський
| ◀ З лісів ліса | Баляди про війну і відбудову Порт радянський |
|
Пахне смолою, дьогтем, олеонафтом. У сутемряві виростає наче підземний гуркіт заводів.
За місто
тихо ллє
олеонафт
Сумирні
за вогнів далекий фрахт
Та за вечірній
Заклик гусей
за свіжі, темні
хмари:
— Як ремнів свист,
Як шатунів
ляндшафт
Той запах давній…
Друг. Брат. Комуніст.
— Олеонафт.
Перейдуть марти,
квітні розцвітуть
У плавні
висіє бавовну
травень,
Верстатиме потужну
жовтень
путь
В індустріялізованій
державі.
Смола і дьоготь, пек, олеонафт.
Нагрітий на валах блискучих пароплаву
Коноплі, курява, канати
фрахт
Морів далеких,
парусів;
держави
робочої до всіх портів
у світі
делеґати
О аромати
порту
— аґітатори
портів.
Ідеє,
вплетена
у лантухів текстурі
Наллята в нафту,
заритмована у спів
Лебідок з зерном,
у барил басовий гугіт!
І по чужих,
ще поневолених
портах
У темні
вечори
У травні
як ремнів свист,
Як шатунів ландшафт
той запах давній…
Друг. Брат. Комуніст.
Олеонафт.