Перейти до вмісту

Баляди про війну і відбудову/З лісів ліса

Матеріал з Вікіджерел
Баляди про війну і відбудову
Майк Йогансен
З лісів ліса
• Інші версії цієї роботи див. З лісів ліса Харків: Література і мистецтво, 1933
З ЛІСІВ ЛІСА
 

Пливуть верхівля
 в синім плесі неба.
Накупчуючись, хмари зачіпляються
 за крони,
І розійнявшися пливуть,
 пливуть плотами
У теплий південь
 вогкі ешельони.

Нерухомо ростуть дерева.

Як чорні цифри незчисленними рядами
По вінця повні
 водозбірні цебра.

Прийдуть вітри
 — гуляють до лісів,
Сокочуть птиці,
 веврики несуть
В сутемні дупла
 кедрові горіхи в стіс

Але внизу дзвеніння, дзизкіт, скрегіт, спів
Лісовики — ми ріжем ліс.

З числа стає нам громадянин кедр.
Підводимо під нього кругову:
Коротка пісня:
 лісових катедр
Професор тихо валиться в траву.

Як чорні цифри
 ще стоять колеґи:
По вінця повні
 водозбірні цебра.
Внизу
 дзвеніння, дзизкіт, співи, скрегіт
І одкривається екран ясного неба.

Це вечір тихий,
 це в Донбасі ллють чавун.
Вечірнє сонце
 як вогненне горно
Горить
 і шлаком заливає шлунок
З захмарних форм,
 струмить у яму чорну.


Чавун просвічує крізь хмари.
 Це вогонь.
Товаришів вогонь
 — всесвітове багаття.
Його в прозорі пальців
 трудових долонь
Щовечора
 з усього світу
 бачить наші браття.

Пливуть плоти
 блакитним доном неба,
 синьою волгою,
 і голубим дніпром
Лісів глицевих
 вирубані ребра
Пливуть на південь
 сплетені
 плотом.

Шабаш!
 Як пахне тепле дерево.
Горять під казаном
 тріски,
Товариш в руки
 дерево бере

І розглядає
 як воно росло,
Як буде плисти
 і гойдатися плотом,
Смолу, що заслезилася як скло
Вкидає знов
 у жар під казаном.

І над усе ліса:
 над домнами ліса.
Ліса над цехами,
 над нафтою ліса.
Увесь Союз — в лісах
Ми ріжем ліс,
 Але ростуть ліса.
З лісів
 як сонце з сніз соснових,
 із хмари пилу, свіже як пасат
Встає лице великої будови.