банькатий

банькатий

Банька́тий, а, е. Имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Стор. МПр. 156. См. Балухатий.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Банька́тий, а, е. Имеющий глаза на выкате, пучеглазый. Стор. МПр. 156. См. Балуха́тий. *2) Глазастый. Оце яка дівка баньката. Звениг. у. Ефр.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28