баришник
баришник
|
|
Бари́шник, ка, м. 1) Торговецъ лошадьми. 2) Торгашъ, барышникъ.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Бари́шник, ка, м. 1) Торговец лошадьми. 2) Торгаш, барышник.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Бари́шник, ка, м. 1) Торговец лошадьми. 2) Торгаш, барышник.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937