Батькове благословення

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про текст
Назва: Батькове благословення
Записано в: у с. Кушугумівці Олександрівського пов. Катеринославської губ.
Дата запису: 1887
Записувач:
Записано від: від О. Орла.
Жанр: легенда
Опубліковано в: Савур-могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упоряд. і авт. приміт. В. А. Чабаненко. — К.: Дніпро, 1990. ISBN 5-308-00577-Х
[[Файл:|300px|безрамки|центр]]


Дніпро і Десна — це ж були колись люди. Давно, бог зна й коли, у богатиря Лимана росло двоє діток — син Дніпро і дочка Десна. Діти повиростали, а Лиман зістарівся й каже:

— Ну, дітки, завтра на зорі приходьте — буду вас благословлять!

Полягали вони спать. Десна була старша, а Дніпро менший. От Дніпрові й захотілось першому взяти в батька благословення. Вранці, як тільки зійшла світова зоря, він перший пішов до батька:

— Благословіть, тату!

— А де ж Десна? — каже Лиман.— Вона ж старша!

— Та вона спить.

Батько поблагословив.

Порозвертав Дніпро гори, порозчищав гирла і зарів степами. Проспала Десна зорю, прокинулась — аж брата вже нема! Вона до батька:

— Благословіть, татусю!

Він поблагословив і каже:

— Біжи. Як обженеш Дніпра, старша будеш.

Побігла вона й ворона взяла. Високо піднявся ворон і полетів показувать дорогу. Багато разів доганяв він Дніпра, багато разів і Десна повертала до нього, а все-таки не випередила його. Як почула од ворона, що Дніпро вже далеко, вона прихилилась до брата і злилась із його гирлами. В Десні вода пробілувата, а в Дніпрі — ворона.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).