батьківщина (слово)

Матеріал з Вікіджерел
батьківщина

Ба́тьківщина, ни, ж. 1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. Нам ба́тьківщини не діли́ти. Намъ не изъ-за чего ссориться. Ном. № 3313. 2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Батьківщи́на, ни, ж. 1) Наследство от отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. Нам ба́тьківщини не діли́ти. Нам не из-за чего ссориться. Ном. № 3313. 2) Родовое имущество. Переносно: наследие от предков. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч. *3) Отечество, родина. Ефр.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Ба́тьківщина, ни, ж. 1) Наследство от отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. Нам ба́тьківщини не діли́ти. Нам не из-за чего ссориться. Ном. № 3313. 2) Родовое имущество. Переносно: наследие от предков. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937