баша

Матеріал з Вікіджерел
баша

I. Баша́, ші, м. 1) Паша. Баша турецький басурманський, недовірок християнський. Дума. Ум. Башенько. Ой миленька, миленька, відсунься від башенька. АД. I. 164. 2) Опьяняющій напитокъ изъ молотаго проса. Лебед. у.

II. Баша́, ша́ти, с. Сынъ паши, молодой паша. По Чорному морю молоде паня, турецьке баша, галярою гуляє… І до дівки Санджаківни прибувало. КС. 1882. Хп. 505.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


I. Баша́, ші, м. 1) Паша. Баша турецький басурманський, недовірок християнський. Дума. Ум. Башенько. Ой миленька, миленька, відсунься від башенька. АД. I. 164. 2) Опьяняющий напиток из молотого проса. Лебед. у.

II. Баша́, ша́ти, с. Сын паши, молодой паша. По Чорному морю молоде паня, турецьке баша, галярою гуляє… І до дівки Санджаківни прибувало. КС. 1882. Хп. 505.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


I. Баша́, ші́, м. 1) Паша. Баша турецький басурманський, недовірок християнський. Дума. Ум. Баше́нько. Ой миленька, миленька, відсунься від башенька. АД. I. 164. 2) Опьяняющий напиток из молотого проса. Лебед. у. *Буза.

II. Баша́, ша́ти, с. Сын паши, молодой паша. По Чорному морю молоде паня, турецьке баша, галярою гуляє… І до дівки Санджаківни прибувало. КС. 1882. Хп. 505.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28