Перейти до вмісту

баюра

Матеріал з Вікіджерел
баюра

Баю́ра, ри, ж. 1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що й маточини покрива. Аф. Їде школяр на сухе, мужик у баюрі. Рудан. I. 113. Перевези мене, чоловіче, без баюру. О. 1862. IX. 35. 2) Ямка въ земляномъ полу. В хаті… усюди баюри під ногами, — уже й не зазнать, коли долівку мазано. Г. Барв. 31. Ув. Баюрище.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Баю́ра, ри, ж. 1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що й маточини покрива. Аф. Їде школяр на сухе, мужик у баюрі. Рудан. I. 113. Перевези мене, чоловіче, без баюру. О. 1862. IX. 35. 2) Ямка в земляном полу. В хаті… усюди баюри під ногами, — уже й не зазнать, коли долівку мазано. Г. Барв. 31. Ув. Баю́рище.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Баю́ра, ри, ж. 1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що й маточини покрива. Аф. Їде школяр на сухе, мужик у баюрі. Рудан. I. 113. Перевези мене, чоловіче, без баюру. О. 1862. IX. 35. 2) Ямка в земляном полу. В хаті… усюди баюри під ногами, — уже й не зазнать, коли долівку мазано. Г. Барв. 31. Ув. Баюрище.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937