Баю-баю/Баю-баю

Матеріал з Вікіджерел
Баю-баю
Баю-баю (Я. Щоголів)
• Інші версії цієї роботи див. Баю-баю Київ: «Криниця», 1918


Баю-баю.

Мати сина колихала;
Колихаючи, співала:
„Ніч заходе, треба спати, —
Коло тебе рідна мати.

Я тебе нагодувала,
І сповила, і приспала;
Колишу тебе й співаю:
Спи, дитино! баю, баю!

Геть від нас усяке лихо,
Хай круг тебе буде тихо!
Над тобою я співаю:
Спи, дитино! баю, баю!

Спи ж, нехай Господь з тобою!
Ніч покрила землю млою.
Я не сплю, тобі співаю:
Спи, дитино! баю, баю!“