Баю-баю/Няня
| ◀ Ходить сон коло вікон | Баю-баю Няня (Я. Щоголів) |
Сон літом ▶ |
|
Няня
В темний вечір зім холодних.
В парту кинувши книжки,
Ми збірались коло грубки
Слухать нянині казки.
На дворі, було, хуртеча
Та метелиця мете;
За ворітьми коло вікон
Сніг горбами наросте;
По задвірках круте вітер,
Аж віконниці риплять;
А у нас у грубці дрова
І палають і тріщать.
От ми й кинемось на шию
Нашій няні, щоб вона,
Няня мила та хороша,
Росказала нам, що зна:
Про Івашечка, про відьму,
І про пекло, і про рай…
І почне писати казка,
Тільки слухай — не зівай!