безбач

безбач

Бе́збач, нар. Без цѣли, какъ попало, въ безпорядкѣ, въ разбродъ.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Бе́збач, нар. Без цели, как попало, в беспорядке, вразброд.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́збач, нар. Без цели, как попало, в беспорядке, в разброд.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28