берізка

берізка

Бері́зка, ки, ж. 1) Ум. от бере́за. 2) Раст. а) Вьюнок. Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. II. 30. б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 31.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Бері́зка, ки, ж. 1) Ум. от береза. 2) Раст.: а) Вьюнок. Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. II. 30; б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 31.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Бері́зка, ки, ж. 1) Ум. отъ береза. 2) Раст. а) Вьюнокъ. Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. II. 30. б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 31.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924